Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Представники проектів міжнародної правової допомоги та органів і установ системи правосуддя висловили стурбованість відсутністю відкритої правової дискусії щодо подальшої судової реформи. Про це йшлося під час п’ятого засідання Міжнародної консультативної ради при Вищій раді правосуддя 11 вересня 2019 року.
Міжнародна консультативна рада – постійно діючий колегіальний дорадчий орган, утворений при Вищій раді правосуддя відповідно до рішення ВРП 13 червня 2017 року для розвитку і підтримання міжнародних зв’язків між Вищою радою правосуддя, органами й установами системи правосуддя України та іноземних держав, а також міжнародними організаціями, зокрема, з метою впровадження Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року, та виконання інших завдань судової реформи в Україні.
Учасники засідання обмінялися думками з приводу реалізації Стратегії та напрямів подальшого реформування системи правосуддя.
Відкриваючи засідання, Голова Вищої ради правосуддя Володимир Говоруха, зокрема, наголосив, що метою зустрічі є обговорення усіх актуальних питань судової реформи, діяльності органів суддівського врядування, здійснення дисциплінарної практики стосовно суддів, створення Служби судової охорони, Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, подолання дефіциту суддівських кадрів тощо. «Стратегія не була реалізована повною мірою, і це критикується в суспільстві», – сказав він, зауваживши, що водночас чимало питань виникає і до ініційованих Офісом Президента змін до чинного законодавства.
Нагадаємо, що напередодні ВРП затвердила консультативний висновок стосовно проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний № 1008 від 29 серпня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Президентом України, у якому висловила низку застережень до законопроекту.
10 вересня 2019 року консультативний висновок було розглянуто Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики.
Під час засідання Міжнародної консультативної ради керівник Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас наголосив, що Проект проводить оцінку стану впровадження Стратегії та того, що не вдалося реалізувати чи що було реалізовано неякісно. Ця робота, за його словами, стане підґрунтям для нового документа.
Заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова повідомила, що представники донорської спільноти висловили свою стурбованість з приводу низки положень законопроектів під час засідання Комітету з питань правової політики 10 вересня 2019 року.
«Громадські організації вказують, що судова реформа провалилася, – сказала Наталія Петрова, – проте дуже важливо визначитися з поняттям, що значить «судова реформа провалилася». Натомість треба проаналізувати, що вдалося, що ні, що недоопрацьовано, що треба виправити. Точкові зміни не дають картину, куди ми йдемо».
Експерт Проекту Європейського Союзу «Право-Justice», суддя Анна Адамська-Галлант (Польща) підтримала негативні експертні висновки, зокрема щодо передбаченого в законопроекті № 1008 зменшення кількості суддів Верховного Суду: «Це дуже небезпечний сигнал, бо це підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення».
На думку координатора сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредаса Лімантаса, зменшення на 50 % складу Верховного Суду не вирішить проблем, що існують, а навпаки, може погіршити ситуацію. «Ми підтримуємо системний підхід до реформ. Потрібно розглядати питання підсудності Верховного Суду, запроваджувати процесуальні фільтри, організувати роботу суду тощо перед тим, як вживати такі радикальні заходи», – сказав він.
Манфредас Лімантас також критично висловився щодо передбаченого законопроектом застосування механізму люстрації, запропонованого механізму залучення міжнародних експертів, стислих часових меж для відбору експертів та недостатньо визначених умов їхньої роботи. Координатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією наголосив, що Представництво Європейського Союзу в Україні й надалі надаватиме зауваження для вдосконалення законопроекту № 1008 до того, як Європейський Союз номінуватиме міжнародних експертів з боку організації.
«Зі свого боку, Європейський Союз та Проект Європейського Союзу «Право-Justice» не підтримують таких швидких рішень без обговорення та глибокого аналізу», – сказав Манфредас Лімантас під час дискусії, наголосивши, що про цю позицію повідомлено під час зустрічей і у Верховній Раді, і в Офісі Президента України.
Голова Ради суддів України Богдан Моніч зазначив, що РСУ бракує комунікації щодо змін, які пропонуються новою політичною командою, проте наголосив, що РСУ не отримала жодного критичного зауваження від суддів щодо законопроекту № 1008: «Правосуддя здійснюють суди першої та апеляційної інстанцій. Шкода, що в останні роки єдиний статус судді з точки зору суддівської винагороди було поставлено під сумнів, тому законопроектом фактично вирішується це питання, яке є сьогодні для суддів найбільш давнім та найбільш болючим. Це призвело до того, що багато кваліфікованих кадрів пішли із судової системи… Процедури кваліфікаційного оцінювання були потрібні, але вони затягнулися у часі. Судді готові довести своє право здійснювати правосуддя. Але, не маючи перспективи швидко завершити кваліфоцінювання, судді залишали професію». На думку Голови РСУ, найбільшою проблемою все ж таки є кадровий голод у судах першої та апеляційної інстанцій, що виник внаслідок не дуже ефективних рішень, прийнятих у процесі кваліфікаційного оцінювання.
Під час заходу ректор Національної школи суддів України, голова робочої групи з питань розвитку законодавства про організацію судової влади та здійснення правосуддя Комісії з питань правової реформи Микола Оніщук анонсував заплановане на найближчий час перше засідання Комісії, що відбудеться за участю Президента України. За його словами, Комісія незабаром розпочне роботу і буде відкритою для правової дискусії.
«Я поділяю стурбованість колег щодо подальших кроків, але майданчик для дискусій відкритий, – запевнив Микола Оніщук. – Глава Держави залишається зацікавленим у широкому залученні фахівців, які розуміються на правовій ідеології і реформі правосуддя зокрема. Стратегія 2015–2020 років як ідеологія не заперечується, багато корисного було зроблено, від конституційних до процесуальних змін. Конституційні зміни і більшість рішень з їх імплементації відповідали висновкам Венеційської комісії, КРЄС тощо».
Микола Оніщук також зауважив, що невирішеним залишилося питання уніфікації судочинства, реформи касаційного судочинства тощо.
«Коли ми говоримо про інституційну реформу касаційного судочинства, залишається невирішеною проблема підвищення ролі судів першої інстанції. У перших заявах керівників касаційних судів звучало «ми захистимо право кожного», але завдання касаційних судів полягає не в захисті права особи, а у захисті права в єдиному розумінні закону, – зауважив М.Оніщук. – Запрограмованість касаційного судочинства на розгляд великої кількості справ зменшує роль судочинства в судах першої та апеляційної інстанцій і не формує у них відповідальності, якої вони мають набути. Варто більш глибоко розглянути проблеми, які існують в організації українського судочинства, подумати щодо аналізу судочинства в різних юрисдикціях, як краще його організувати».
Микола Оніщук наголосив, що робоча група отримала вже більш ніж тисячу пропозицій щодо вдосконалення процесуального законодавства, що є величезним резервом для покращення стану справ зі здійсненням судочинства.
Як позитив М.Оніщук відзначив, зокрема, вирішення у законопроекті проблеми єдиного статусу судді незалежно від стану проходження кваліфікаційного оцінювання.
«Закликаю усіх до вдумливого, виваженого, спокійного аналізу справ. Зокрема, які законодавчі інструменти можуть бути задіяні, щоб домогтися вирішення фундаментального завдання – повернення довіри до суду та судочинства, бо це ключовий стандарт для подальшого розвитку. Без забезпечення саме такої ролі суду та судочинства розраховувати на успіх реформ буде доволі складно», – підсумував Микола Оніщук.
Участь у засіданні, крім того, взяли представники Консультативної місії Європейського Союзу, Українсько-канадського проекту Підтримки судової реформи, Програми розвитку комерційного права Міністерства торгівлі США (CLDP), Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ДП «Інформаційні судові системи».
_03_03.png)
