ЄСПЛ нагадав критерії розумного строку розгляду справи

Обґрунтованість тривалості провадження повинна оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та критеріїв, викладених у прецедентній практиці ЄСПЛ. Зокрема, складності справи та поведінки заявника та держорганів.

На це звернув увагу Європейський суд з прав людини справі «Зяя проти Польщі» (заява № 45751/10), передає інформаційний ресурс ECHR: Ukrainian Aspect.

На початку 1999 року Яніна Зяя ініціювала цивільне провадження щодо встановлення сервітуту на сусідську ділянку з метою проїзду до своєї землі ділянки. За півтора роки вимоги позивачки було задоволено, проте сусіди подали апеляцію, після якої справу було направлено на новий розгляд.

В ході цього провадження заявлялися численні клопотання, призначалися і проводилися експертизи, висновки яких також оскаржувалися, допитувалися експерти, проводилися огляди предмету спору.

Влітку 2005 року суд задовольнив позов, але за пів роки апеляція вдруге повернула справу на новий розгляд, в ході якого також проводилися експертизи, залучалися інші особи, проводилися огляди, допитувалися експерти.

У березні 2011 року позов Зяї про встановлення сервітуту було задоволено. Відповідачі втретє подали апеляцію, але цього разу вищий суд у 2012 році відхилив цю скаргу.

Після цього позивачка поскаржився до суду на надмірну тривалість її провадження, проте її скарги були відхилені судами.

Зяя поскаржилася до ЄСПЛ, стверджуючи, що судовий розгляд її справи не відповідав вимозі «розумного строку» в розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд у Страсбурзі нагадав, що обґрунтованість тривалості провадження має оцінюватися з урахуванням конкретних обставин справи та з урахуванням критеріїв, викладених у прецедентній практиці Суду, зокрема, складності справи та поведінку заявника та відповідних органів. Що стосується останнього, слід також взяти до уваги те, що поставлено на карту для заявника.

ЄСПЛ погодився з позицією заявниці, що її провадження, в якому вона вимагала встановлення сервітуту, не стосувалося складних питань фактів і права, хоча й треба було отримати висновки експертів з різних галузей. Водночас, високі судді вважали, що процедура отримання експертних висновків не мала необхідної ефективності. Експерти працюють у контексті судового розгляду під наглядом судді, який залишається відповідальним за підготовку та швидке проведення провадження. Крім того, між слуханнями, які не були пов’язані з роботою експертів, неодноразово проходили періоди часу, що тривали до року.

За цих обставин суд не знайшов достатнього обґрунтування затримки у розгляді справи заявниці та загальної тривалості розгляду справи у тринадцять років.

За повідомленням-прес служби суду