Верховний Суд залишив без змін рішення у справі про захист честі і гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди

12 березня 2025 року, розглянувши цивільну справу № 646/1554/23 про захист честі і гідності фізичної особи та відшкодування моральної шкоди, Верховний Суд залишив без змін рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 29 січня 2024 року в частині, яка не змінена апеляційним судом, та постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2024 року.

Верховний Суд вкотре зазначив, що вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження щодо позивача. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.

Крім того, Верховний Суд нагадав про практику Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях наголошував, що для того, аби втручання в право на свободу вираження поглядів було пропорційним законній меті захисту репутації інших осіб, необхідним елементом є існування об’єктивного зв’язку між оскаржуваним твердженням та особою, яка подала позов про захист честі та гідності. Простих особистих припущень чи суб’єктивного сприйняття публікації як наклепу недостатньо, аби встановити, що відповідна особа безпосередньо постраждала від публікації. В обставинах конкретної справи має існувати щось, аби змусити пересічного читача відчути, що твердження безпосередньо стосується конкретного позивача, або що він або вона були піддані критиці.

У цій справі судами було встановлено, що у спірних висловлюваннях, які були поширені у соцмережах та містяться у інформаційному запиті ГО «НОН-СТОП», мають місце фактичні твердження про позивачку, зокрема, про те, що вона є позаштатним агентом НАБУ; що її призначення на керівну посаду обумовлено її провокаційною діяльністю і пролобійоване НАБУ; що позивачка має сталі зв'язки із невстановленими іноземними суб'єктами, передає їм інформацію, що може завдати шкоди національним регіональним інтересам; що позивачка діє в інтересах іноземного агрохолдінгу, який є її спонсором; що позивачка, користуючись зв'язками і повноваженнями, створює штучні перепони для підприємств, які несуть екологічні ризики, тощо.

Як і суди попередніх інстанцій, касаційний суд дійшов висновку, що у тому контексті, як вона подана, недостовірна інформація про позивачку як про позаштатного агента НАБУ, з дуже великою ймовірністю може створити у стороннього об'єктивного спостерігача негативний образ позивачки як провокатора кримінальних правопорушень, а також як особи, яка зайняла посаду керівника КУ «Харківської інвестиційної агенції» корупційним шляхом у зв'язку зі співпрацею з НАБУ. Водночас саме вказані висловлювання відповідача стосуються позивачки не як суб'єкта владних повноважень, а як фізичної особи.

Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, що вищевказані висловлювання є саме фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями, оскільки є констатацією фактів, висловлені без припущень, і ці факти можуть бути перевірені на відміну від оціночних суджень. Спірні висловлювання про позивачку містять недостовірну інформацію, є негативними по відношенню до позивачки, оскільки створюють у стороннього об'єктивного спостерігача її негативний образ як особи, яка вчиняє корупційні правопорушення, а також інші дії на шкоду інтересам суб'єктів господарювання в Україні та на шкоду суспільним та державним інтересам України.

Крім того, Верховним Судом також врахована зневажлива форма висловлювань та бажання очорнити позивачку.

Суддя-спікер Основ'янського районного суду міста Харкова - Ірина БЛАГА