Щодо дискреційних повноважень суду при вирішенні питання про призначення додаткового покарання

Нормами статей 51 та 52 КК врегульовано, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосоване до осіб, визнаних винуватими у вчиненні злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до частини 2 статті 59 КК конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості й може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Санкція частини 2 статті 111-1 КК, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, надає можливість суду як призначити додаткове покарання у виді конфіскації майна, так і не застосовувати таке покарання до особи.

Вказане положення закону України про кримінальну відповідальність носить альтернативний характер, що дозволяє суду в межах наданих законом дискреційних повноважень як обрати цей вид додаткового покарання, так і не застосовувати його.

Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в  ухвалі від 8 травня 2024 року у справі № 646/3551/23.

Цією ухвалою ВС відмовив прокурору у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного суду від 15 лютого 2024 року у вищевказаній справі, якою було залишено без змін вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25 липня 2023 року.

Суддя-спікер Ірина БЛАГА